добивання

[dobɪʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Військова справа) –

    Дія за значенням дієслова добивати — завдання останнього удару, удару, що завершує бій, знищення ворога, пораненої тварини тощо.

  2. (Спорт) –

    У спорті (зокрема в боксі, єдиноборствах): нанесення серії ударів супернику, що знаходиться в стані нокауту або в критичному положенні, з метою остаточного виведення його з ладу або дострокового завершення бою.

  3. (Психологія) –

    Переносно: наполегливі, системні дії, спрямовані на остаточне досягнення мети, подолання когось або чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. добивання, р. добивання, д. добиванню, з. добивання, о. добиванням, м. добиванні, к. добивання

Більше записів