добитий
[dobɪtɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який зазнав поразки, повністю втратив сили для продовження боротьби чи опору; розгромлений, знищений (переважно про ворога, військо тощо).
-
Який доведений до крайньої втоми, виснаження; знесилений.
-
Який доведений до повного завершення, кінцевої стадії; остаточно сформований, відшліфований (про твір, думку, теорію тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. добитий, р. добитого, д. добитому, з. добитого, о. добитим, м. добитім