1. Завершити вбивство когось, завдати смертельного удару пораненій або ослабленій істоті.
2. Знищити остаточно, довершити розгром ворога, війська тощо.
3. Перен. остаточно позбавити сили, знерухомити, пригнічити (про почуття, стан).
4. Довести до кінця, завершити якусь важку, часто руйнівну дію (наприклад, добити стіну, добити снарядом танк).
5. Розм. отримати щось із великими труднощами, наполегливістю (добити правди, добити відповіді).
6. Заст. та діал. дістати, здобути ударом, вибити (добити каміння із скелі).