Словник Української Мови
Буква
1. Діставати, знаходити, збирати щось, долаючи певні труднощі або докладаючи зусиль; також — накопичувати поступово, по частинах.
2. Підбирати щось відповідне, підходяще за якимись ознаками (наприклад, за кольором, розміром, смаком).
3. (розм.) Приходити, прибувати кудись, долаючи шлях, особливо з труднощами; добиратися.
4. (розм.) Розуміти, усвідомлювати щось в результаті роздумів; доходити розумом.
Приклад 1:
Батько любив товариство і вмів добирати його, бути душею товариства. Винахідливо вивертаючи слова в каламбурах (приміром, коли у Вінниці на якусь конференцію з’їхалося багато делегатів і виявилося, що їх ніде розмістити, він тут же кинув крилату фразу: «приїхали делегати і не знають, де лягати…»), сипав анекдотами і придибенціями (то були переважно різні епізоди з його життя) і при тому сам ніколи не сміявся, навіть не всміхався, тільки якось характерно заламувалася права брова… Не тільки переповідав відомі анекдоти, а й сам творив їх.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”