добичник

[dobɪt͡ʃnɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.

  2. (заст., діал.) Той, хто щось добуває, здобувач; також — той, хто прагне досягти чогось, наполегливо домагається мети.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. добичник, р. добичника, д. добичникові, з. добичника, о. добичником, м. добичникові, к. добичнику

Більше записів