1. (у сільському господарстві) Спосіб внесення рідких добрив, при якому розчин поживних речовин подається безпосередньо в зону кореневого живлення рослин за допомогою спеціальних пристроїв (крапельних ліній, дозувальних насосів тощо), що забезпечує точну дозування та ефективне засвоєння.
2. (у технологіях, переносно) Процес додавання, введення невеликої кількості рідини, активного компонента або речовини до основного об’єму, суміші чи процесу для корекції їх властивостей, концентрації або складу.