Значення
- (Психологія) –
Людина доброго, лагідного характеру, яка виявляє сердечність, чуйність і готовність прийти на допомогу; добряк.
- (Психологія) –
(розм., часто ірон.) Людина надмірно наївна, простодушна, якій легко скористатися її добротою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. добряга, р. добряги, д. добрязі, з. добрягу, о. добрягою, м. добрязі, к. добряго