доброзичний
[dobrozɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який виявляє доброзичливість, добрі наміри, приязне ставлення до когось; дружній, прихильний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. доброзичний, р. доброзичного, д. доброзичному, з. доброзичного, о. доброзичним, м. доброзичнім