1. Прислівник до слова “доброзичливий”; виражаючи доброзичливість, приязнь, дружелюбне ставлення до когось або чогось.
2. У мовленні: з добрими намірами, без злого умислу, незлобно.
Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до слова “доброзичливий”; виражаючи доброзичливість, приязнь, дружелюбне ставлення до когось або чогось.
2. У мовленні: з добрими намірами, без злого умислу, незлобно.
Приклад 1:
Праве око дивиться тепло і доброзичливо, струменіє любов’ю. Чи не тому, що майже нічого не бачив без окулярів?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”