добротливий

1. (Про людину) Такий, що має добрий, лагідний характер; доброзичливий, м’якосердий.

2. (Заст. та діал.) Який має добру, міцну будову або якість; добротний, ґрунтовний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |