1. (Про людину) Такий, що має добрий, лагідний характер; доброзичливий, м’якосердий.
2. (Заст. та діал.) Який має добру, міцну будову або якість; добротний, ґрунтовний.
Словник Української Мови
Буква
1. (Про людину) Такий, що має добрий, лагідний характер; доброзичливий, м’якосердий.
2. (Заст. та діал.) Який має добру, міцну будову або якість; добротний, ґрунтовний.
Відсутні