1. Який має добрі, благородні думки, наміри; що відрізняється добрим, позитивним ставленням до когось або чогось.
2. (У словосполученнях) Який свідчить про добрі наміри або доброзичливе ставлення (наприклад, добромисна критика).
Словник Української Мови
Буква
1. Який має добрі, благородні думки, наміри; що відрізняється добрим, позитивним ставленням до когось або чогось.
2. (У словосполученнях) Який свідчить про добрі наміри або доброзичливе ставлення (наприклад, добромисна критика).
Відсутні