добромисл

[dobromɪsl] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. Добромисл — власна назва, що походить від українських слів «добро» і «мислити»; традиційне українське чоловіче ім’я, яке вживалося переважно в історичному контексті або як символічне ім’я для персонажів, що уособлюють добрі наміри, благородність думок та мудрість.

  2. Добромисл — у сучасному вживанні може використовуватися як літературний або публіцистичний термін для позначення людини з добрими, благородними помислами, носія позитивного світогляду та конструктивних ідей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. добромисл, р. добромисла, д. добромислові, з. добромисла, о. добромислом, м. добромислі, к. добромисле

Більше записів