1. Який має гарну, приємну мову; ввічливий, чемний у спілкуванні.
2. Який містить добрі, позитивні висловлювання; сповнений доброзичливості або схвалення.
добромовний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
“Молюся тобі, Господи, не добромовний я”. Диво, як неспішно приступає до посади.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |