1. (діал.) Робити добро, творити добрі справи; благодіяти.
2. (діал.) Жити в добрі, достатку та злагоді; зажити щасливо.
добродити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Робити добро, творити добрі справи; благодіяти.
2. (діал.) Жити в добрі, достатку та злагоді; зажити щасливо.
Відсутні