1. Виявляючи добродушність, доброту, сердечність, лагідність; з добрим, приязним ставленням до оточуючих.
2. Виражаючи доброзичливість, незлобливість, позбавленість злості; з доброзичливою посмішкою, поглядом тощо.
добродушно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Нехай Бог вам простить ваше глузування, — добродушно одборонявся той. — Це ви десь дуже загорділи з останніх рецензій на ваші твори… — Яких рецензій?
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
— бас, мабуть, добродушно посмiхнувся. — Ви — настирлива дiвчина.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
— Ну, тодi i не треба, — добродушно посмiхнувся Марченко. — Тодi й не говорiть.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прислівник () |