Значення
- (Філософія) –
Властивість добродія; сукупність позитивних моральних якостей, що характеризують людину як щиру, милосердну, готову до самопожертви на благо інших.
- (Соціологія) –
Конкретна дія, вчинок, що виявляє такі якості; благодійність, філантропія, матеріальна чи моральна допомога нужденним.
- (Історія) –
(застаріле) Титулування, звертання до шляхетної особи (звичайно чоловіка) у Російській імперії, аналогічне до “пан”, “шановний”.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. добродійство, р. добродійства, д. добродійству, з. добродійство, о. добродійством, м. добродійстві, к. добродійство