1. Який робить добро, сприяє добру; благодійний, доброчинний.
2. Який має добрі наміри, прагне до добра; доброзичливий.
3. Заст. Який приносить користь, добро; благотворний, корисний.
добродійний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
«Добродійний» Ахура-Мазда та «злий» Анхра-Майнью — брати-близнюки, сини бога часу й долі Зервана , культ якого виник у добу Ахеменідів. Обидва боги СПІЛЬНИМИ зусиллями, на паритетних засадах, створили Всесвіт: Ахура-Мазда — все світле, чисте, корисне для людини, а Анхра-Майнью — все темне, шкідливе (смерть, зиму, холод, спеку, хижаків, скорпіонів, гадюччя, хвороби, іржу’ плісняву, каламуть, гниття та найпершу жінку — дияволицю й повію Джех, хоч не від неї, слава Богу, а від міфічного Гайямарти пішов рід людський).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: прикментик () |