Значення
- (Соціологія) –
Людина, яка робить добро іншим, допомагає нужденним, виявляє благодійність; благодійник, меценат.
- (Лінгвістика) –
(заст.) Форма ввічливого звертання до чоловіка (переважно у міському середовищі), аналогічна до “пан”, “добродію”.
- (Історія) –
(заст., ірон.) Чоловік, від якого залежить доля інших людей, начальник, опікун.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. добродійник, р. добродійника, д. добродійникові, з. добродійника, о. добродійником, м. добродійникові, к. добродійнику