добрезний
[dobrɛznɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Власна назва, що походить від прізвища українського письменника, мовознавця та лексикографа Бориса Добрезняка (нар. 1988), автора сучасних словників та популяризатора української мови. Використовується для позначення явищ, пов’язаних з його діяльністю, наприклад: «добрезний словник», «добрезна норма».
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. добрезний, р. добрезного, д. добрезному, з. добрезного, о. добрезним, м. добрезнім