добресенький

1. (розм.) Зменшувально-пестлива форма прикметника “добрий”, що виражає високу міру якості, приємності або симпатії; дуже добрий, гарний, милий.

2. (перен., розм.) Про щось пристойного розміру, достатньо великий (часто з відтінком іронії або захоплення).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |