добресенький

[dobrɛsɛnʲkɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. (розм.) Зменшувально-пестлива форма прикметника “добрий”, що виражає високу міру якості, приємності або симпатії; дуже добрий, гарний, милий.

  2. (перен., розм.) Про щось пристойного розміру, достатньо великий (часто з відтінком іронії або захоплення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. добресенький, р. добресенького, д. добресенькому, з. добресенького, о. добресеньким, м. добресенькім

Більше записів