1. (у середньовічній Русі) подать, яку платили населення на користь князя та його дружини; натуральний або грошовий збір.
2. (заст.) подарунок, дарунок, приношення; те, що дарують.
3. (заст., перев. у множині) добро, майно, багатство.
добра
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Відьми живуть по селах… То вже ти на тому знаєшся… Та що ж, принаджуй ту погань лісову, то ще діждешся колись добра! А що ж?
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Моя товаришка з Канади Марія Скрипник, комуністка (вона навчалася в партійній школі у Києві, де ми й познайомилися), діячка прорадянського Товариства об’єднаних українців Канади, редактор його органу — англомовної газети «The Ukrainian Canadian» — і перекладачка української літератури на англійську мову, людина добра й порядна, звернулася до канадської компартії з проханням втрутитися в мою ситуацію. Мотивація: негоже, щоб людина з таким прізвищем, відомий літературознавець, племінниця класика української літератури, та ще й з малолітньою дитиною, залишалася без засобів до існування.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 3:
Цими животатими mumbles, яким насправді потрібне навіть не сім’явиверження, а добра порція макаронів з пивом!.. [Сатиричний сміх].
— Андрухович Юрій, “Перверзія”