доблесть

1. Висока моральна якість, що проявляється у мужності, стійкості, самовідданості та бездоганному виконанні обов’язку, особливо в складних або небезпечних обставинах (наприклад, у бою, праці).

2. Героїчний вчинок, подвиг, що свідчить про наявність такої якості.

Приклади:

Приклад 1:
Вона щиро пишалася медаллю «За трудову доблесть», була членом виборчих комісій, депутатом міськради. Ставилася до своїх обов’язків з великою відповідальністю, в міру сил і здоров’я виконувала свою роботу, намагалася допомогти виборцям.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”