добіжний

[dobiʒnɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. (у техніці, геодезії) такий, що стосується добігу, тобто додаткової відстані, яку долає механізм або транспортний засіб після вимкнення двигуна або зупинки подачі енергії; призначений для добігу.

  2. (у спортивних дисциплінах, зокрема в лижних перегонах) такий, що стосується ділянки траси для вільного спуску після підйому; призначений для добігу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. добіжний, р. добіжного, д. добіжному, з. добіжного, о. добіжним, м. добіжнім

Більше записів