Древослів

Словник Української Мови

доберман

[dobɛrmɑn] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Зоологія) –

    Порода службових собак середнього розміру зі стрункою статурою, короткою блискучою шерстю, виведена в Німеччині; відзначається сміливістю, витривалістю та гострим нюхом.

  2. (Зоологія) –

    Собака цієї породи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доберман, р. добермана, д. доберманові, з. добермана, о. доберманом, м. добермані, к. добермане

Більше записів