1. Музичний термін, що позначає лад, побудований на основі мажорного звукоряду з тонікою “до”, який не має ключових знаків (дієзів чи бемолів) при ключі.
2. Властивий такому ладу або створений у цьому ладі (про музичний твір, мелодію, акорд тощо).
до-мажорний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |