1. (діал.) Те саме, що дмухати — створювати потік повітря, сильно видихати або змушувати повітря рухатися.
2. (перен., розм.) Поспішати, рухатися дуже швидко, мчати.
дмучи
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Цього бика або козла, порубавши на шматки, варять, а селянство, сидячи біля вели- кого вогнища, виє, дмучи у дерев’яні труби. Жінки їхні приносять їм не печені пляцки.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Частина мови: дієслово () |