1. (діал.) Який має відношення до для, пов’язаний з длями (різновид грибів).
2. (діал.) Призначений для збирання, зберігання або приготування дляв.
длявий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Радюк був жвавий, говорючий та палкий; Дунін-Левченко був непроворний, длявий, нешвидкий навіть в мові й важкий на ході. Він говорив помаленьку, не хапаючись, і навіть розтягував слова в розмові, неначе говорив з приспівуванням.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прикментик () |