Тривало, уперто чи наполегливо робити щось, продовжувати якусь дію, часто з відтінком негативного ставлення до неї (набридливості, важкості).
Розтягувати, затягувати щось у часі, робити надто довгим.
У діалектах: тягти, волочити щось.
дляти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І небезпечно це бажання дляти, збираючи благочестивим рухом знайомі губи, очі, підборіддя, аби інкрустувати білу тінь. Єси ти за крайокраєм, чаїшся од мого неоговтаного погляду, бо розпізнала: весь тягар розлуки побачення колись перебере.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”
Частина мови: дієслово () |