Значення
- (Література) –
У давньоіндійській поетиці та естетиці — ключова категорія, що означає прихований, вторинний смисл, натяк, поетичний настрій або резонанс, який виникає за межами прямого значення слів і є найвищою цінністю художнього твору.
- (Література) –
Назва впливової теорії поетики (теорія дхвані), розробленої в IX столітті індійським вченим Анандавардханою, яка розглядає імпліцитний зміст (дхвані) як душу поезії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дхван, р. дхвана, д. дхванові, з. дхван, о. дхваном, м. дхвані, к. дхване