діжниця

[diʒnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Велика дерев’яна посудина (діжка), зроблена з клепок, стягнутих обручами, що використовується для зберігання рідин, сипучих продуктів або засолювання овочів.

  2. (Виробництво) –

    Застаріла назва для бондарної майстерні або приміщення, де виготовляють або зберігають діжки, кадки, бочки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. діжниця, р. діжниці, д. діжниці, з. діжницю, о. діжницею, м. діжниці, к. діжнице

Більше записів