діжчина

[diʒt͡ʃɪnɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Велика дерев’яна посудина з обручами, що використовується для зберігання та засолювання продуктів (огірків, капусти, сала тощо); діжка, кадка.

  2. (Лінгвістика) –

    Розм. Про людину (перев. жінку) повну, низьку на зріст.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. діжчина, р. діжчини, д. діжчині, з. діжчину, о. діжчиною, м. діжчині, к. діжчино

Більше записів