1. Абстрактна назва ознаки за значенням прикметника «дієвий»; властивість того, що є дієвим, ефективним, результативним.
2. (філос.) Активна, перетворювальна сторона людської практики, спрямована на зміну об’єктивних умов та самого суб’єкта; протиставляється сприйняттю та мисленню як пасивному відображенню дійсності.
3. (лінгв.) Категорія дієслова, що виражає відношення дії до суб’єкта та об’єкта, розрізняючи активну (активну) та пасивну (пасивну) дієвість.