дія

1. Процес активного впливу на щось, працювання, функціонування; прояв життєвої енергії, активності.

2. Сукупність вчинків, поведінки людини або діяльність соціальної групи, організації тощо.

3. Основна подія, фабула в художньому творі (драмі, романі, фільмі).

4. У театрі: частина п’єси (акт); у кіно: завершена частина фільму.

5. У фізиці та техніці: вплив одних тіл або частин системи на інші; сила, що спричиняє зміни.

6. У філософії: прояв суб’єктивної активності, що спрямована на зміну об’єкта.

7. У математиці: операція, що виконується над величинами (наприклад, додавання, множення).

8. У праві: законний спосіб захисту порушеного права або інтересу в суді; позов.

9. У хімії та біології: вплив речовини, препарату на організм або іншу речовину.

Приклади вживання

Приклад 1:
Дія I . .
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Дія II Лукашева.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 3:
Дія
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Частина мови: іменник (однина) |