дівизна

1. Дівизна — історична назва приданого, яке наречена приносила з собою у шлюб; майно, що одержував чоловік після весілля від родини дружини.

2. Дівизна — у давньому українському праві та побуті: майно, яке дівчина накопичувала до шлюбу власним трудом (наприклад, вишиванки, тканини, речі домашнього вжитку), а також частина спадщини батьків, що належала їй.

Приклади вживання

Приклад 1:
Важко дихає: — …Скриня одімкнена, вся її дівизна, книжки, папери — все порозкидано, а її немає. До криниці бігала, до ставу — не знайшла.
— Невідомий автор, “191 Talant Stiepan Vasil Ovich Vasil Chien”

Частина мови: іменник (однина) |