дівунка

[diʋunkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Міфологія) –

    Дівунка — власна назва, що позначає міфологічну істоту, духа-охоронця лісу в гуцульській народній міфології, яка має вигляд високої, стрункої та красивої дівчини з довгим розпущеним волоссям.

  2. (Література) –

    Дівунка — власна назва, що позначає персонажа українського фольклору, зокрема казок та легенд, який часто виступає як втілення сили природи, чари́нка або володарка тваринного світу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дівунка, р. дівунки, д. дівунці, з. дівунку, о. дівункою, м. дівунці, к. дівунко

Більше записів