дівуля

[diʋuljɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Література) –

    (поетичне, заст.) Дівчина, дівчинка, діва; часто вживається як ласкаве звертання.

  2. (Лінгвістика) –

    (діал., зах.) Дівчина, дівчинка; також може вживатися для позначення молодої неодруженої жінки.

  3. (Література) –

    (у фольклорі, обрядових піснях) Символічне позначення молодої дівчини, часто пов’язане з мотивами весілля, долі або природи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дівуля, р. дівулі, д. дівулі, з. дівулю, о. дівулею, м. дівулі, к. дівуле

Більше записів