дівоцтво

1. Період життя жінки від народження до шлюбу; стан дівчини, незаміжньої жінки.

2. Період історії, пов’язаний з правлінням княгині Ольги (як переклад давньоруського «Ольгово держание»); час князювання Ольги.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Дай суда борзенько, аді, дєдя йде та скаже, що тобі ще у голові дівоцтво. * * * Катрусю поклали на віз, аби везти до лікаря.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |