дівоха

[diʋoxɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Діалектний варіант слова “дівчина”, що вживається в західних регіонах України для позначення молодої, незаміжньої жінки.

  2. (Література) –

    У фольклорі та поетичній мові — символічне позначення дівчини, часто з відтінком печалі, самотності або високої моральної чини (наприклад, “сумна дівоха”, “бідна дівоха”).

  3. (Географія) –

    У власних назвах — складова частина географічних найменувань (наприклад, гора Дівоха), що може мати легендарне походження та пов’язуватися з образом дівчини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дівоха, р. дівохи, д. дівосі, з. дівоху, о. дівохою, м. дівосі, к. дівохо

Більше записів