дівочка

1. Зменшувально-пестливе від слова “дівчина” — молода дівчина, дівчинка, часто з відтінком ласки або звернення.

2. Розм. про молоду, недосвідчену дівчину або жінку.

3. У ботаніці: народна назва рослини з родини айстрових, яку науково називають кульбаба лікарська (Taraxacum officinale).

Приклади вживання

Приклад 1:
Це була дівчина, може, ще навіть дівочка. Личко кругле, рум’яне, брови плисові, дугами, кучерики над чолом, на голові вінок із дикого маку й волошок.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |