дівка

[diʋkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Молода незаміжня жінка, дівчина (зазвичай про сільську мешканку або в розмовному стилі).

  2. (Лінгвістика) –

    Розмовне, часто зневажливе або грубувате позначення молодої жінки.

  3. (Історія) –

    Заст. Дівчина-служниця в помешканні, наймичка.

  4. (Література) –

    У народній творчості та піснях — молода незаміжня жінка, часто як символ молодості та краси.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дівка, р. дівки, д. дівці, з. дівку, о. дівкою, м. дівці, к. дівко

Більше записів