дівка

Приклад 1:
пок­рит­ка-дівка?.. Ні жінка, ні дівка, а г?а-муж­ня вдо­ва… Гріх пе­ред бо­гом,- чим йо­го за­мо­ли­ти?
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
По­со­бо­ру­ва­ли ге­не­ральшу у обідню го­ди­ну, а на ра­нок і по душі продз­во­ни­ли… Доїхала-таки її дівка Уля­на!! Не вспіли ге­не­ральшу по­хо­ва­ти, як приїхав з пол­ку cтар­ший па­нич – те­пер уже який­сь там по­ру­чик, чи що.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 3:
Спершу ти­хо, про­тяж­не ви­ли­ва­ла­ся пісня, й чут­но у ній бу­ло ту­гу не­ви­мов­ну, плач гіркий-за­дав­ле­ний; далі го­лос все дуж­чав, міцнішав, роз­вер­тав­ся на всі бо­ки і, як зимні за­во­ди вітру, роз­ля­гав­ся жур­бою по пус­тельно­му по­лю… Тільки мені й па­ри – що очиці карі… – лунала пісня; а по­ле, мов ще дуж­че по­чорніло, аж на­су­пи­лось… XXV Козак – не без щастя, дівка – не без долі Вернувся Чіпка до­до­му та за­раз ки­нув­ся по ха­зяй-р,ду – не заг­ля­нув і в ха­ту. Ма­ти тільки ба­чи­ла, як він ове­ча­там підкла­дав про­ся­ної со­ло­ми.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”