діткнути

Приклад 1:
і, що найважливіше, врешті-решт перемогла себе, бож одне це усвідомлення, на яке людина часто й до самої смерти не годна здобутися, — її, Пошелюжної (усе це він, Худьо, говорить не щоб її діткнути, а лише бажаючи їй добра, та й потім, він тут лише повторює, очевидно, на свій кшталт, те, що вона сама йому, трохи іншими словами, розрадила), — порятунок з геєнни вогняної! — з чим Пошелюжна задумано, але таки погоджувалася, змушуючи Худя, щоразу як він кролітно перебирав у пам’яті їхню останню розмову, бачачи перед собою передчасно постарілу й незвично занедбану, до Євгенової смерти винятково ставну й неулузненну, Наталю Федорівну, що визнавала йому, Худьові, рацію, — спростовувати недоречні поголоски про самогубство Пошелюжної, оскільки, як на Худя, — після тієї, нехай і дещо забурхливої, сповіді в його помешканні Наталя Федорівна ніяк не могла накласти на себе рук, навіть якщо її й витягни мертвою з води біля Великопріорного мосту на Чортовці.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Тішилася великою симпатією межи своїми товаришками по заняттю, а навіть і самі профе- сори, гострі подеколи до нече – мності супроти своїх учеників і [2] – Штука – мистецтво.учениць, любили її по-батьківсь – ки і робили їй свої закиди й ува – ги в найлагідніший спосіб, щоб лиш не діткнути її. “Dаs schönste Glückskind” [3] – називали її, во – на й сама не називала себе іна – кше як: “Ісh – das Glückskind”.
— Невідомий автор, “038 Kobilianska Olga Valse Melancolique Klasika Ukrayinskoyi Lit”