Значення
-
Дістодьто — власна назва, що позначає персонажа з українського фольклору, зокрема казок, часто вживається як ім’я для чорта, нечистої сили або антагоністичного міфічного істоти.
-
Дістодьто — власна назва, що вживається в українській мові як термін для позначення уособленого зла, лихого духа або чорта в усних оповідях, прислів’ях та приказках.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дістодьта, р. дістодьти, д. дістодьті, з. дістодьту, о. дістодьтою, м. дістодьті, к. дістодьто