діспатер

Діспатер — у давньоримській міфології: один з епітетів (ім’я) бога Плутона (Аїда) як володаря підземних багатств, що означає «багатий» або «батько багатства».

Діспатер — у переносному, книжному вживанні: той, хто розпоряджається чиїмись долями, має необмежену владу; вседержитель, владика.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |