діркоутворювання

Значення

1. (Техніка) –

   Процес утворення дірок, порожнин або отворів у матеріалах, ґрунтах, біологічних тканинах тощо, часто внаслідок механічного, хімічного або біологічного впливу.

2. (Техніка) –

   У техніці та матеріалознавстві — технологічна операція або природне явище, що призводить до появи отворів у деталі, покритті або структурі речовини.

3. (Біологія) –

   У сільському господарстві та ґрунтознавстві — утворення пор у ґрунті, що покращує його аерацію та водопроникність, часто в результаті діяльності ґрунтових організмів.

Правопис та відмінювання