діонісій

1. Власне ім’я чоловічого роду, поширене в українській антропонімії, зокрема серед представників духовенства та митців.

2. (Діонісій) Ім’я кількох православних святих, зокрема Діонісія Радонезького (XIV ст.), засника та ігумена Троїце-Сергієвого монастиря.

3. (Діонісій) Ім’я давньогрецького бога виноградарства, виноробства, родючості та релігійного екстазу (відповідає римському Бахусові); центральна фігура орфічних та елевсінських містерій.

4. (Діонісій) Ім’я видатного давньогрецького поета та драматурга, одного з трьох (поряд з Есхілом та Софоклом) класиків давньогрецької трагедії.

5. (Діонісій) Ім’я відомого давньогрецького філософа-неоплатоніка (ІІ-І ст. до н.е.), який очолював Афінську школу.

Приклади вживання

Приклад 1:
до н. е. Гекатей із Мілета, Харон із Лампсака, Діонісій Мілетський та ін. Найбільш докладно й об’єктивно висвітлив історію греко-перських воєн і придворне життя Ахеменідів Геродот.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |