діоніс

1. У давньогрецькій міфології — бог родючості, виноградарства, виноробства та священного екстазу, син Зевса та смертної жінки Семели, один з дванадцяти олімпійських богів (також відомий під іменем Вакх у римській традиції).

2. Переносно — уособлення нестримної, оргіастичної стихії, творчого натхнення або екстатичного початку в мистецтві та житті.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |