діляниця

[diljɑnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Географія) –

    Територіальна одиниця, частина якоїсь території, що виділяється за певною ознакою (адміністративною, господарською, планувальною тощо); ділянка, район.

  2. (Історія) –

    В історичному контексті — адміністративно-територіальна одиниця в Україні наприкінці XVIII — на початку XX століття, частина повіту.

  3. (Ботаніка) –

    У лісівництві — постійно виділена та облікована частина лісового масиву, що має однакові природні умови та призначення.

  4. (Геологія) –

    У геології — частина родовища корисних копалин або території, що виділяється для геологічних досліджень.

  5. (Містобудування) –

    У містобудуванні та землевпорядкуванні — чітко окреслена частина забудованої або призначеної для забудови території.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. діляниця, р. діляниці, д. діляниці, з. діляницю, о. діляницею, м. діляниці, к. ділянице

Більше записів