діловитість

[diloʋɪtistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Психологія) –

    Властивість людини, що характеризується практичним розумом, прагненням до порядку, ефективності та досягнення корисних результатів у роботі чи будь-якій діяльності; практичність, організованість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. діловитість, р. діловитості, д. діловитості, з. діловитість, о. діловитістю, м. діловитості, к. діловитосте

Більше записів