1. (заст.) Процес ділання, здійснення якоїсь дії; діяльність, праця.
2. (спец., заст.) Власна назва, термін для позначення процесу обробки деревини, видобування корисних копалин або іншої конкретної виробничої діяльності.
діловання
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
На коморах, на станях, на огорожах, поміж свіжим деревом чорніють колодки, а інде гарний колись сад стоїть пустирем незагороджений; на спустошалому дворищі стирчать тільки печі да ворота; а де чи діловання, чи щит над ворітьми, чи яка хоромина, то все те нове, іще й дерево не посиніло. Смутно було дивитись Шрамові на тії признаки пожежі.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Частина мови: іменник (однина) |