діло

[dilo] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Менеджмент) –

    Справа, заняття, робота, яку виконують або мають намір виконати; сукупність дій, спрямованих на досягнення певної мети.

  2. (Лінгвістика) –

    Питання, обставина, факт, який стосується когось або чогось; тема для обговорення чи розгляду.

  3. (Соціологія) –

    Кола чи сфера діяльності, професія; те, чим людина займається, її покликання.

  4. (Соціологія) –

    Корисне, важливе або серйозне заняття; праця, що має практичну цінність або суспільне значення.

  5. (Юриспруденція) –

    Юридичне чи адміністративне розслідування; сукупність документів, матеріалів, що стосуються якогось питання або особи (справа).

  6. (Історія) –

    Військова чи бойова операція; сутичка, битва (заст., вживається переважно у множині — “діла”).

  7. (Маркетинг) –

    Підприємство, фірма, комерційна установа (розм.).

  8. (Лінгвістика) –

    Явище, подія, факт (у конструкціях типу “дивна річ”, “цікава річ”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. діло, р. діла, д. ділу, з. діло, о. ділом, м. ділі, к. діло

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘діло’ походить від праслов’янського *dělо, що утворене від основи *děl- зі значенням ‘ділити, розділяти’. Ця основа сягає індоєвропейського кореня *dail- або *dāi-, який означав ‘ділити, розрізати’. Споріднені слова в інших мовах: литовське dailyti ‘ділити’, давньоіндійське dáyate ‘ділить’, грецьке δαίομαι ‘ділю’. Спочатку ‘діло’ означало ‘частина, доля’, а згодом набуло значення ‘робота, заняття, справа’.
Споріднені слова:дія, ділити, доля

Приклади з художньої літератури

Більше записів